Звідки береться ціна на електроенергію: як працює ринок

Кожен з нас щодня користується електроенергією: вмикає світло, заряджає телефон, готує їжу чи працює за комп’ютером. Ми звикли, що електрика — це щось само собою зрозуміле, що з’являється в розетці за помахом руки. Але за цією простотою стоїть складна система, величезний ринок, де електроенергія є товаром. А в кожного товару є своя ціна, яка постійно змінюється.

Уявіть собі звичайний ринок, де продають, наприклад, яблука. Коли врожай великий, а покупців небагато, продавці знижують ціну, щоб продати товар. А коли яблук мало, а всі раптом захотіли спекти шарлотку, ціна миттєво злітає вгору. Ринок електроенергії працює за схожим принципом. Ціна на ньому залежить від балансу між тим, скільки енергії виробили станції, і тим, скільки її потрібно людям та підприємствам у конкретний момент. Давайте розберемося, як працює цей механізм і чому вранці та ввечері вартість світла умовно «дорожчає» для всієї енергосистеми.

Що таке ринок електроенергії і хто його учасники?

Ринок електроенергії — це не фізичне місце, а складна система взаємодій між різними компаніями, які виробляють, транспортують та продають електрику. Ця система запрацювала в Україні з 2019 року, змінивши стару модель, де держава встановлювала єдину ціну для всіх. Новий ринок мав на меті створити конкуренцію та зробити ціноутворення більш прозорим.

Щоб зрозуміти, як все працює, потрібно познайомитися з його ключовими гравцями. Кожен з них виконує свою унікальну роль, і без них система не змогла б функціонувати.

Основні учасники енергетичного ринку:

  • Виробники (генеруючі компанії). Це електростанції, які безпосередньо виробляють електроенергію. Вони бувають різними: атомні (АЕС), теплові (ТЕС), гідро- (ГЕС) та гідроакумулюючі (ГАЕС), а також станції на відновлюваних джерелах — сонячні (СЕС) та вітрові (ВЕС). Кожен тип станції має різну вартість виробництва.
  • Оператор системи передачі (НЕК «Укренерго»). Ця компанія є «мозковим центром» енергосистеми. Вона не виробляє і не продає електрику, але керує магістральними лініями електропередачі високої напруги, якими енергія транспортується від станцій до регіонів. Головне завдання «Укренерго» — підтримувати баланс між виробництвом і споживанням в режимі реального часу, щоб у системі не було збоїв.
  • Оператори систем розподілу (колишні Обленерго). Це компанії, які володіють регіональними мережами. Вони отримують електроенергію від «Укренерго» і доставляють її безпосередньо до кінцевих споживачів: у наші домівки, офіси, на заводи.
  • Постачальники. Саме ці компанії продають електроенергію нам із вами. Вони купують її гуртом на ринку у виробників, а потім постачають населенню та бізнесу, додаючи до ціни вартість своїх послуг та тариф на передачу і розподіл.
  • Споживачі. Це ми всі — від великих промислових гігантів до кожної окремої квартири. Саме наш сукупний попит визначає, скільки електроенергії потрібно виробити в кожну хвилину доби.

Як формується ціна: баланс попиту та пропозиції

Звідки береться ціна на електроенергію: як працює ринок у пікові години

Головний закон, за яким живе ринок електроенергії, — це закон попиту та пропозиції. Ціна на електрику не є сталою. Вона визначається на спеціальних торгових майданчиках, головними з яких є «ринок на добу наперед» та «внутрішньодобовий ринок». Тут виробники пропонують свої обсяги електроенергії із зазначенням ціни, а постачальники купують її для своїх клієнтів.

Ціноутворення відбувається за принципом «merit order» або «замикаючої станції». Система спочатку приймає пропозиції від найдешевших виробників. Зазвичай це атомні електростанції. Потім, якщо попит перевищує їхні можливості, долучаються дорожчі виробники. Ціна для всіх визначається за пропозицією останньої, «замикаючої» станції, яка була потрібна, щоб повністю покрити попит. Це означає, що навіть дешева атомна енергія продається за ціною найдорожчої станції, залученої в конкретну годину.

Роль різних видів генерації у ціні

Вартість виробництва електроенергії на різних типах станцій суттєво відрізняється. Це один із ключових факторів, що впливає на кінцеву ринкову ціну.

  • Атомні електростанції (АЕС). Виробляють найдешевшу електроенергію. Вони призначені для роботи на постійній, рівній потужності і покривають базові потреби країни. Їх не можна швидко вмикати чи вимикати.
  • Гідроелектростанції (ГЕС та ГАЕС). Дуже гнучкі та маневрові. Їх можна запустити за лічені хвилини, щоб швидко покрити різкий стрибок споживання. Вони є ключовим інструментом для балансування системи.
  • Теплові електростанції (ТЕС). Працюють на вугіллі або газі. Їхня електроенергія дорожча за атомну через вартість палива. Вони також є маневровими і залучаються для покриття пікових навантажень, коли базової генерації не вистачає.
  • Відновлювані джерела енергії (ВДЕ). Сонячні та вітрові станції виробляють екологічно чисту енергію, але їхня робота залежить від погоди. Вони працюють переважно вдень, коли є сонце, або коли дме вітер.

Пікові години: чому вранці та ввечері світло «дорожчає»

Звідки береться ціна на електроенергію: як працює ринок у пікові години

Протягом доби ми споживаємо електроенергію дуже нерівномірно. Існують періоди, коли навантаження на енергосистему різко зростає. Це і є «пікові години». Зазвичай виділяють два основні піки:

  1. Ранковий пік (приблизно з 07:00 до 11:00). Люди прокидаються, вмикають світло, чайники, бойлери, мікрохвильовки. Починають працювати офіси та підприємства.
  2. Вечірній пік (приблизно з 17:00 до 23:00). Усі повертаються з роботи додому, готують вечерю, вмикають освітлення, телевізори, пральні машини та інші потужні прилади. Це найскладніший час для енергосистеми.

Вночі, навпаки, споживання падає до мінімуму. Працюють лише безперервні виробництва та вуличне освітлення.

Що відбувається в енергосистемі під час піків?

Коли настає ранок чи вечір, попит на електроенергію стрімко зростає. Потужності атомних станцій, яка працює вночі, стає недостатньо. Щоб задовольнити зростаючий попит і не допустити відключень, оператор системи передачі «Укренерго» дає команду вмикати додаткові потужності. Це і є та сама маневрова генерація — теплові та гідроелектростанції. Оскільки вони виробляють дорожчу електроенергію, ринкова ціна на неї в ці години автоматично зростає. Саме тому покривати пікові навантаження для енергосистеми завжди дорого.

Таблиця: як виглядає типовий добовий графік споживання

Щоб краще уявити, як змінюється навантаження на енергосистему протягом доби, погляньмо на спрощену таблицю. Вона ілюструє, які джерела енергії залучаються в різний час.

Період добиРівень споживанняТип залученої генерації
Ніч (00:00 – 07:00)Низький (провал)Переважно АЕС (базове навантаження)
Ранок (07:00 – 11:00)Високий (ранковий пік)АЕС + маневрові ТЕС та ГЕС
День (11:00 – 17:00)Середній (денна зона)АЕС + частина ТЕС + активно працюють СЕС
Вечір (17:00 – 23:00)Дуже високий (вечірній пік)АЕС + максимальна потужність ТЕС, ГЕС, ГАЕС

Вплив війни та обстрілів на ціноутворення

Повномасштабне вторгнення та цілеспрямовані атаки на енергетичну інфраструктуру України внесли трагічні та руйнівні корективи у роботу ринку. Ворожі удари пошкодили або знищили значну частину генеруючих потужностей, особливо маневрових — теплових та гідроелектростанцій. Це саме ті станції, які допомагали збалансувати систему в пікові години.

Наслідки цих атак відчуває кожен українець. Ось ключові зміни, які вони спричинили:

Звідки береться ціна на електроенергію: як працює ринок у пікові години
  • Дефіцит маневрової генерації. Зменшення кількості доступних ТЕС та ГЕС означає, що покривати ранкові та вечірні піки стало набагато складніше.
  • Зростання ролі імпорту. Коли власної генерації не вистачає, Україна змушена імпортувати електроенергію з сусідніх європейських країн. Імпортна електрика зазвичай дорожча за внутрішню.
  • Застосування графіків відключень. Коли дефіцит стає критичним і збалансувати систему ринковими методами неможливо, «Укренерго» вимушено застосовує графіки обмежень споживання. Це єдиний спосіб уникнути повного колапсу енергосистеми.
  • Зростання витрат. Вартість ремонтів та відновлення пошкоджених об’єктів величезна. Ці витрати частково закладаються у тарифи та загальну вартість електроенергії на ринку.

Як кожен з нас може вплинути на ситуацію та заощадити

На перший погляд може здатися, що звичайна людина не може вплинути на такі глобальні процеси. Але це не так. Кожен з нас, змінюючи свої звички, може допомогти енергосистемі та одночасно зменшити власні рахунки за світло. Головне правило — намагатися споживати менше електроенергії саме в пікові години.

Прості поради для економії в пікові години:

  • Перенесіть роботу енергоємних приладів на інший час. Пральну та посудомийну машину, бойлер, обігрівач краще вмикати вночі (після 23:00) або вдень (з 11:00 до 17:00).
  • Використовуйте функцію відкладеного старту. Багато сучасних приладів дозволяють запрограмувати час їх увімкнення.
  • Заряджайте гаджети вночі. Поставте на зарядку свої телефони, павербанки та ноутбуки перед сном.
  • Не вмикайте кілька потужних приладів одночасно. Намагайтеся не використовувати праску та електрочайник в один і той же момент.
  • Вимикайте світло, коли виходите з кімнати. Це проста звичка, яка дає суттєву економію в масштабах країни.
  • Замініть лампи розжарювання на сучасні LED-лампи. Вони споживають у 7-10 разів менше енергії.

Двозонні та тризонні лічильники: ваш інструмент економії

Найбільш ефективний спосіб заощаджувати — встановити багатозонний лічильник електроенергії. Такий прилад обліковує спожиту енергію окремо в різні періоди доби, для яких діють різні тарифи. Для населення найпопулярнішим є двозонний лічильник, який ділить добу на два періоди:

Звідки береться ціна на електроенергію: як працює ринок у пікові години
  • Нічний тариф (з 23:00 до 07:00) — вартість електроенергії на 50% дешевша.
  • Денний тариф (з 07:00 до 23:00) — звичайна ціна.

Встановивши такий лічильник і перенісши роботу бойлера, пральної машини, опалювальних приладів на ніч, ви зможете суттєво зменшити суму в платіжці. Це пряма фінансова мотивація допомагати енергосистемі, розвантажуючи її у найважчі вечірні години. Зверніться до свого постачальника або оператора системи розподілу, щоб дізнатися про умови встановлення такого приладу.

Марецька Олена

Олена Марецька — досвідчена контент-стратегиня та журналістка з понад 12-річною практикою у сфері цифрових медіа. Спеціалізується на створенні глибоких аналітичних матеріалів, розвитку редакційних стандартів та побудові ефективних контент-процесів. Працювала з провідними онлайн-виданнями, куруючи авторські колонки, огляди та експертні дослідження. Її підхід поєднує професійність, системність та увагу до деталей.

Схожі статті

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Кнопка "Повернутися до початку